Світанок над озером. Туман стелиться по воді. Сидиш у засідці, чекаєш. От так і починається полювання на качку Волинь — з тієї тиші, коли чуєш кожен плескіт крила, кожен свист над головою. Опудала розставлені, манок готовий. Небо світлішає. І раптом — зграя! Заходять на коло, планують до опудал. Чому саме Волинь? Знаєте, є регіони, де водоплавного птаха мало. А є місця, де його стільки, що небо темніє від зграй під час осінньої міграції. Волинь — саме таке місце. Шацькі озера, болота Полісся, річки численні. Це справжній рай для качок — і відповідно для тих, хто на них полює. І найцікавіше — різноманіття. Крижень, чирянка, широконіска, гоголь, нерозень. Від дрібних чирянок до великих крижнів. Кожен вид має свої звички, свої улюблені місця, свою манеру літати. Тож полювання тут — це майстерність, знання, вміння читати птаха.
Шацькі озера — мекка для мисливців
Давайте відразу про головне. Шацькі озера — це те місце, куди їдуть мисливці з усієї України.
Чому саме Шацьке? Система озер — більше 20 водойм. Світязь (найглибше в Україні), Пулемецьке, Люцимир, Острів’янське, інші. Навколо — ліси, болота, очерет. Біотопи ідеальні для водоплавного птаха. Восени тут зупиняється перелітний птах (а це важливо!). Качки летять з півночі — Білорусі, Прибалтики, Скандинавії. Шацькі озера — ідеальне місце для відпочинку перед далекою дорогою. Птах сідає, годується, набирається сил. Тиждень-два — і летить далі на південь. Але місцевої качки теж достатньо. Та, що гніздиться тут, виводить пташенят. Крижні зокрема — їх багато. Гніздяться у очереті, на островах. Влітку виводять потомство, восени збираються у зграї.
Які озера найкращі? Світязь — найбільше, але і найпопулярніше. Там завжди люди, човни, шум. Для полювання не дуже — птах обережний. Хоча є укромні затоки, де можна влаштувати засідку. Кращі — менші озера. Пулемецьке, Люцимир, Острів’янське. Там спокійніше, птаха більше, менше фактору турбування. Очерету багато — легко замаскуватися. Є протоки між озерами — там качка любить годуватися.
Як потрапити? Мисливське господарство Шацьке організовує полювання. Треба путівка (дозвіл), човен (свій або орендований), знання місць. Егері можуть провести, показати де зараз птах, де краще стати. Ціна путівки на водоплавного — 500-1500 грн за день (залежить від сезону, кількості птаха). Норма добування зазвичай 3-5 качок на день на одного мисливця.
Особливості — озера різні за глибиною і характером. Світязь глибоке, прозора вода, дно піщане. Качка тримається біля берегів, де очерет. Менші озера — більш болотисті, мілкі місцями, з густою рослинністю. Там качка почувається безпечніше. Вітер теж важливий. Волинь — вітряна. На озері може бути хвиля, човен качатиме. Треба вміти тримати рівновагу, стріляти з нестійкого човна. Або шукати затишні місця — затоки, протоки, де вітру менше. До речі. Багато хто каже, що Шацькі озера — це не тільки про полювання. А й про природу, краєвид, атмосферу. Сидиш на світанку серед очерету, туман над водою, тиша — і відчуваєш спокій. Навіть якщо не вистрілив жодного разу, все одно задоволений.
Інші водойми — альтернативи Шацькому
Хоча Шацьке найвідоміше, є інші місця.
Болота Полісся — це величезна система боліт, малих річок, озерець у північній Волині. Менш доступні (дороги погані, треба знати шляхи), але птаха багато. Місцеві мисливці полюють там — знають де пройти, де стати. Качка любить ці болота — багато їжі (ряска, комахи, молюски), безпечно (важко підійти). Чирянки особливо — вони дрібні качки, що люблять мілководдя з густою рослинністю.
Річка Стир — найбільша річка Волині. Тече з півдня на північ, впадає у Прип’ять. На річці є розливи, старі русла (старики), затоки. Там тримається качка — особливо під час міграцій. Полювати на річці — з човна або з берега. З човна зручніше — пливеш тихо, підбираєшся до зграї. З берега — треба знати місця де качка сідає, ховатися у очереті.
Менші озера і ставки — по всій Волині розкидані. Біля сіл, у лісах, на полях. Деякі приватні (ставки рибні), деякі загальні. Якщо є домовленість з власником — можна полювати. Часто на таких водоймах качки небагато. Але якщо є — легше добути. Бо площа мала, птах не має куди втекти. Опудала виставив, манком поманив — заходить.
Стариці і заплави — це старі русла річок, що відокремилися. Зарослі очеретом, мілкі, тихі. Качка любить — безпечно, їжі багато. Полювати там спокійно — мало хто ходить, не потрібен човен (можна у вейдерсах зайти).
Які качки водяться — види та впізнавання
Тепер про самих качок. Треба знати, на кого полюєш.
Крижень (качка крижень) — найпоширеніший вид. Самець красивий — зелена голова, біле кільце на шиї, коричневі груди. Самиця строката, коричнево-бура. Середнього розміру (1-1.5 кг). Летить швидко, прямо. Свист крил характерний — досвідчений мисливець впізнає здалеку. Сідає на воду рішуче, без кіл. Крижні всеїдні — їдять зерно, ряску, комах, молюсків. Тримаються біля берегів, на мілководді. Восени збираються у великі зграї — десятки, сотні птахів разом.
Чирянка — дрібна качка (300-400 г). Кілька видів — свистунець, тріскунець. Літає дуже швидко, маневрує. Сідає на мілководді, у очереті. Полювати на чирянок складніше — маленька, швидка. Треба добре випереджати. Але якщо влучив — смачна, м’ясо ніжне.
Широконіска — середнього розміру, з широким дзьобом (звідси назва). Самець має голову зелену з металевим відблиском. Летить повільніше за крижня, прямо. Тримається на відкритій воді, годується фільтруючи воду дзьобом. Не дуже обережна — легше полювати.
Гоголь — нирцева качка. Це означає вона пірнає під воду шукаючи їжу (не як крижні, що тільки головою занурюються). Самець чорно-білий з круглою плямою біля дзьоба. Летить швидко, крила свистять голосно. Полювати на гоголя — окреме задоволення. Він обережний, швидкий, нирнути може (поранений пірнає, йде під водою, знову виринає десь далеко).
Чернь, нерозень — інші нирцеві качки. Темні, середнього розміру. Тримаються на відкритій воді озер. Летять зграями, швидко.
Лиска (лиха) — не зовсім качка (родина пастушкових), але полюють на неї теж. Чорна з білим дзьобом і бляхою на лобі. Летить погано, неохоче піднімається. Але м’ясо смачне. Тримається біля берегів, у очереті. Плаває кивками голови. Легко впізнати. І ще одне. Треба знати забарвлення не тільки самців (вони яскраві), а й самиць (вони строкаті, схожі між видами). Бо восени самці линяють, стають схожими на самиць. Або молодняк — теж строкатий. Легко сплутати.
Правило: якщо не впевнений — не стріляй. Краще пропустити, ніж вбити не ту птицю (може бути заборонений вид, червонокнижний).
Спорядження — що потрібно качкарю
Тепер про речі. Що брати?
Рушниця — напівавтомат 12 калібру найпопулярніший. Можна три постріли швидко (один у стволі, два в магазині). Качка летить швидко, часто треба другий-третій постріл. Дуже добре працюють італійські (Benelli, Beretta), турецькі (Huglu, ATA Arms), російські (МР-155). Вибір великий, на будь-який бюджет. Ствол — 71-76 см оптимально. Довший — точніший, але важчий, незручний у човні. Коротший — маневреніший, але менша дальність.
Патрони — дріб №5-7 для качок. №5 для крижнів (великих), №7 для чирянок (дрібних). Восени, коли качка вже у пері густому, краще №5 (пробиває краще). Патронів візьми багато — 50-100 штук. Можеш стріляти багато (зграї летять одна за одною), витрата велика. Краще мати запас, ніж закінчаться у найцікавіший момент.
Маскувальний одяг — камуфляж болотний (зелено-коричневий з очеретом). Качка має чудовий зір (а це важливо!), бачить рух здалеку. Треба зливатися з оточенням. Маска на обличчя або фарба камуфляжна. Рукавички. Шапка. Все має бути приглушених кольорів — ніякого помаранчевого (це для облав на звіра, тут не потрібно).
Вейдерси — чоботи високі, до грудей. Дозволяють заходити у воду глибоко, стояти серед очерету. Непромокні, теплі (є з неопрену — зовсім не холодно навіть восени). Без вейдерсів важко — береги болотисті, мілина далеко від сухого берега. У звичайних чоботах намокнеш, замерзнеш.
Човен — якщо полюєш на озері. Надувний або пластиковий легкий. Надувний зручніший — легко перенести, компактний. Пластиковий — міцніший, стійкіший. Греблі безшумні (дерев’яні або пластикові — не металеві!). Весло металеве дзенькає об човен, лякає качку.
Манок — духовий інструмент, що імітує звуки качки. Є на крижня, на чирянку, на інші види. Треба вміти ним користуватися — неправильний звук відлякує птаха замість приманювання. Практикуйтеся вдома, слухайте записи справжніх качок, копіюйте. Це мистецтво, певною мірою.
Опудала (чучела) — макети качок, що плавають на воді. Качка летить, бачить знизу “зграю” на воді, думає — безпечно тут, інші вже сіли. Заходить на посадку. Опудал треба 10-20 штук мінімум. Чим більше, тим краще (виглядає як велика зграя, більш привабливо). Розставляєш на мілині перед своєю засідкою. Прив’язуєш за шнурки до грузиків (щоб не відпливали). Є прості (нерухомі), є з рухомими крилами (на батарейках чи вітряних моторчиках). Рухомі ефективніші — імітують посадку, привертають увагу.
Рюкзак водонепроникний — для патронів, їжі, термоса. Все має бути сухе. Човен може хитнутися, хвиля захлюпнути — рюкзак врятує речі.
Інше — аптечка (порізатися очеретом легко), ліхтарик (вранці темно ще), компас або GPS (на болоті легко заблукати), ніж, мотузки.
Звучить багато? Та на практиці все вміщається. Рюкзак, вейдерси одягнув, рушниця через плече, опудала у сітці — і готовий.
Тактика полювання — як це працює
Добре, є озеро, є спорядження. Як полювати?
З засідки — класичний спосіб. Вибираєш місце (затока, мілина з очеретом), ховаєшся, розставляєш опудала, чекаєш. Місце має бути на шляху льоту качок. Вони летять з місць нічного відпочинку на годівлю (вранці) або назад (ввечері). Маршрути зазвичай постійні — егері знають, можуть підказати. Ховатися треба добре. У очереті, за кущами, у спеціальній засідці (скрадок — дерев’яний або тканинний каркас). Качка бачить здалеку, якщо щось підозріле — облітає. Опудала розставляй так, щоб була “посадкова смуга” — вільне місце між опудалами, куди качка сяде. Саме туди цілишся. Це як з велосипедом — вмієш, але пояснити важко. Треба робити кілька разів, набити руку. Манок використовуй помірно. Пара серій звуків, пауза, ще пара. Не частити — виглядатиме ненатурально. Слухай як відповідають живі качки, підлаштовуйся.
З підходу — рухаєшся вздовж берега, шукаєш де сидять качки. Побачив — підкрадаєшся тихо, стріляєш. Складніше — треба вміти підкрадатися (качка чутлива до руху), але цікавіше. Йти треба проти вітру (щоб вітер ніс звук від тебе), використовувати укриття (очерет, кущі), рухатися повільно (різкі рухи помітні).
З човна на проходах — під час ранкових або вечірніх перельотів. Знаходиш місце де качка летить низько (над вузькою протокою, над мисом), стаєш там, стріляєш по тих що пролітають. Складно — треба швидко цілитися, випереджати (качка летить 50-60 км/год), стріляти з нестійкої позиції. Але адреналін — неймовірний!
З собакою — легаш або лабрадор. Собака апортує битого птаха з води (а це важливо!). Без собаки підстрелена качка може відпливти, зануритися, загубиться. З собакою — приносить. Плюс собака знаходить підранків (поранених, що сховалися у очереті). Без собаки вони пропадають. З собакою — знаходяться. Навчити собаку апортувати качку — окреме завдання. Треба час, терпіння. Але воно того варте.
Сезони та норми — коли і скільки
Полювання регулюється законом. Треба знати терміни та норми.
Серпень (друга половина) — відкриття сезону. Зазвичай з 15-20 серпня. Полюють на молодняк — пташенят цього року, що вже підросли, можуть літати. Літня качка ще не зовсім у пері осінньому, трохи худа. М’ясо менш смачне, ніж восени. Але полювати вже можна — після весняно-літньої заборони відчуваєш втому від очікування.
Вересень-жовтень — пік сезону! Восени йде міграція — перелітний птах з півночі. Кількість качок зростає у рази. Зграї великі, летять низько, заходять на опудала охоче. Качка вже у зимовому пері (густе, непромокне), нагуляла жир. М’ясо найсмачніше — ситне, з прошарками жиру. Це найкращий час для полювання. Погода ще комфортна (не дуже холодно), світанки пізніші (не треба вставати о 3 ранку), день довший.
Листопад — кінець сезону. Холодно вже, качки відлітають на південь. Залишаються тільки запізнілі або місцеві (що зимують тут, якщо водойма не замерзає). Полювати важче — холодно сидіти у засідці, руки мерзнуть. Качок менше. Але хтось любить саме листопадове полювання — тиша, спокій, мало мисливців.
Зима-весна — заборона. З грудня по середину серпня полювати не можна. Це час, коли качки зимують (на незамерзаючих водоймах півдня) або гніздяться, виводять потомство. Порушення заборони — браконьєрство. Штраф великий, можуть зброю конфіскувати.
Норми добування — зазвичай 3-5 качок на день на одного мисливця. Залежить від регіону, року, популяції. Перевіряйте щороку — норми можуть змінюватися. Перевищення норми — теж порушення. Егері, інспектори можуть перевірити скільки ти вбив. Якщо більше — проблеми. І ще момент. Є види, полювання на які заборонено повністю. Червоноголова чернь, нерозень червонодзьобий, гоголь (у деяких регіонах) — занесені до Червоної книги або під охороною. Не стріляй навіть якщо бачиш.
Правила безпеки та етики
Це важливо. Дуже важливо.
Безпека зі зброєю — ніколи не спрямовуй на людину, навіть розряджену. У човні тримай стволом догори або вниз (не горизонтально — може хитнутися, постріл у людину). Запобіжник завжди, окрім моменту пострілу.
Іден тифікація цілі — переконайся що це качка, а не лебідь (заборонено), не чапля, не інший птах. Здалеку у польоті легко сплутати.
Не стріляй по низько летячих — можуть бути люди, будівлі, дороги за лінією горизонту. Стріляй по тих, що достатньо високо, або по тих що сідають на воду.
Добирай битого птаха — завжди. Не залишай у воді чи очереті. Це неповага до дичини, до природи. Якщо не можеш дістати (далеко відпливла) — спробуй з собакою. Якщо і так не виходить — хоч би спробуй.
Не стріляй більше норми — навіть якщо летить багато, спокуса велика. Норма — це норма. Її встановили з причини (збереження популяції).
Не заважай іншим — якщо бачиш що хтось уже стоїть на місці, не лізь поруч. Шукай своє місце. Дистанція між мисливцями мінімум 200-300 метрів.
Прибирай сміття — гільзи, упаковки, все що приніс. Не залишай на березі, у воді. Природа не для смітника.
Поважай природу — не руйнуй гнізда, не лякай птахів без потреби. Полювання — це не винищення, а регулювання популяції та отримання трофею.
Полювання на качку на Волині — це більше, ніж стрільба. Це світанки над озером, коли туман розходиться і небо стає рожевим. Це свист крил над головою, коли зграя заходить на коло. Це миті очікування, коли серце калатає і час ніби зупиняється. Це зв’язок із природою — з тими озерами, що пам’ятають століття. З тими качками, що пролітають тисячі кілометрів з півночі на південь. З тією традицією полювання, що передається через покоління. Це вміння — правильно розставити опудала, вміло поманити манком, влучно вистрілити. Це терпіння — годинами сидіти у засідці, чекаючи. Це повага — до природи, до дичини, до інших мисливців. Тож якщо плануєте поїздку — їдьте. Волинь чекає. Її озера, її качки, її світанки. Підготуйтеся добре — документи, спорядження, знання. Поважайте правила і природу. І тоді кожен виїзд стане не просто полюванням, а пригодою, що запам’ятається назавжди.