Ну, почнемо з того, що сезон полювання Волинь – це не просто календарні дати, а ціла історія з лісами, озерами й тими звірами, що ховаються в хащах. Знаєте, як буває – виїжджаєш раненько з Луцька по трасі на Ковель, а в голові тільки одне: чи не пропустив відкриття. Або ні? Хоча, напевно, так, бо багато хто з мисливців саме так і робить. Та от дивина – кожен рік щось міняється, хоч і не кардинально.
І ось що я помітив якось, гуляючи лісом біля Любомля. Весна приходить, а з нею – обмеження. Сурові, скажімо так.
Весняний сезон: обмеження та дозволи
Але ж весною полювання – це делікатна справа. Уявіть, ліс прокидається, птахи співають, а ти з рушницею. Тільки на самців козулі, власне, з травня. І то не скрізь. Багато хто каже, що на Волині, біля тих самих Шацьких озер, де рибалки сидять, полювання весною обмежене, щоб не турбувати природу. Обмеження. Суворе. Чому? Бо період розмноження.
Отак ідеш стежкою, а в голові: чи маю дозвіл? Документи – це ключ. Контрольна картка, відстрільна. Без них – штраф. Великий. Якось бачив, як хлопця зупинили біля села Світязь, перевірили – і все, сезон скінчився для нього. Або ні, краще поясню: треба мати посвідчення мисливця, ветеринарний паспорт на собаку, якщо з нею. І ще одне. До речі, на бабака взагалі з червня, але на Волині їх мало, загалом.
Коротко. Весною – обережно. Норми? Одна козуля на день, певною мірою. Але не перевищуй.
Літньо-осіннє полювання
Та от літом все оживає. Серпень – і старт на пернату дичину. Качки, гуси. Уявіть, сидиш в засідці біля озера Пулемець, що в Шацькому районі, а вони летять. З серпня по грудень, скажімо так. Гуси – до січня навіть. А фазани, куріпки – з жовтня.
І ще одне. Якось помітив, років зо два тому, біля Ковеля в лісі, як мисливці на перепелів йдуть. З серпня по листопад. Легко? Не завжди. Погода грає роль – дощ, і все мокре. Або сонце пече. Це як з рибалкою – чекаєш клювання, а тут постріл.
Перескакуючи думку – на кабана самців з серпня. Молодняк, що сам виживає. Але колективне – пізніше, десь у листопаді. На Волині, в угіддях біля Старої Вижівки, часто облавне роблять. Групою. Весело, знаєте.
Але ж обмеження є. Норми добування – п’ять качок на день, три гуски. Не більше. Інакше – проблеми.
Отак. Літом-осінню – роздолля. Але готуйся.
Короткий абзац. Дуже.
Норми добування різних видів
Ну, про норми. Це важливо! (Хто б міг подумати). Загалом, один мисливець за день може добути стільки-то. Ось таблиця, щоб легше було:
| Вид дичини | Добова норма |
|---|---|
| Качка | 5 |
| Гуска | 3 |
| Заєць-русак | 1 |
| Фазан | 3 |
| Перепілка | 15 |
| Куниця кам’яна | 1 |
| Норка американська | 5 |
Отак. Не перевищуй – і все гаразд. Багато хто каже, що на Волині, в лісах біля Каменя-Каширського, норми суворо перевіряють. Екологи, лісники.
І ось список документів, що треба мати. Не занадто структурований, так би мовити:
- Посвідчення мисливця. Обов’язково.
- Контрольна картка – на сезон.
- Дозвіл на зброю.
- Якщо з собакою – її паспорт.
- І відстрільна картка від користувача угідь.
Просто. Але забудеш – і кінець полюванню.
Як казав один старий мисливець з Луцька, біля ринку на вулиці Ковельській: “Норми – це не жарт. Добув зайця – і досить на день. Інакше природа помститься”.
Зимовий сезон та особливості пересування
А зимою – інша пісня. Сніг, мороз. Пересування – на лижах чи пішки. Уявіть, йдеш лісом біля Ратного, а сліди вовка. З жовтня по лютий на хутрових – бобра, ондатру, лисицю.
І кабан – до січня. Самки – до грудня. Але облавне – з листопада, десь так. На Волині, в угіддях Волинського лісового господарства, часто групи збираються. Тепло, компанією.
Але ж слизько. Падаєш. Якось бачив, як хлопець послизнувся біля болота в Шацьку. Рушниця в сніг. Сміх та й годі.
Перескакуючи – вовк, лисиця. Необмежено, певною мірою. Бо шкідники. Але норми на інші – суворі.
От дивина – зима робить полювання пригодою. Холодно, але азартно.
Або ні? Хоча, напевно, так. Бо рибалки взимку на лід, а мисливці – по слідах.
Як підготуватися до сезону на Волині
Та от підготовка. Це окрема тема. Почни з документів – сходи в управління в Луцьку, на проспекті Волі, біля тієї кав’ярні з зеленою вивіскою. Оформи все.
І спорядження. Рушниця – перевір. Одяг – теплий, камуфляж. Для весни – легший, для зими – пуховик.
Якось помітив, десь 70% мисливців забувають про аптечку. Подряпини, укуси. Візьми.
До речі. Тренуйся. Стріляй по мішенях біля села Зимне, де поля відкриті.
І собака – якщо є, навчи. Команди, слід.
Бачите, підготовка – половина успіху. А сезон полювання Волинь – це шанс відчути природу. Біля Світязя качки, в лісах кабани.
Але ж безпека. Не пий за кермом, коли їдеш з полювання. Багато випадків.
Перескакуючи думку – рибалки теж готуються. Вудки, наживка. Подібно.
І ще одне. Поважай природу. Не стріляй все підряд. Це як з велосипедом – вмієш, але пояснити важко, чому не можна переборщити.
Ну, отак. Сезон полювання Волинь – це життя. Азарт, спогади.
Коротко. Дуже коротко.
А раптом зміна тону – ну, не люблю я браконьєрів. Вони псують все. Хоча… краще не про те.
Тож, друзі, готуйтесь. Волинь чекає. З її лісами, озерами. І дичиною, звісно.
От і все. Або ні? Хоча, напевно, вистачить. Бачите, як воно – полювання на Волині, сезон за сезоном. Не просто дати, а з душею. Знаєте, як сусід розповідає за чаєм.